Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, жодної в Україні оселі, котру не прикрашали б рушниками. Хоч би яке убоге судилося життя, а все ж естетична принада повсякчас знаходила своє місце в українських помешканнях. Всюди палахкотіли багатством кольорів рушники. Хата без них, казали в народі, що родина без дітей.
Скільки всього можуть розказати рушники! Цікаво споглядати на людей, які прийшли подивитися на ці рукотворні дива.
Хтось дивиться на рушник і бачить лише відрізок полотна зашитий кольоровими нитками, підраховуючи подумки скільки часу якась молодиця витратила на це вишиття. А дехто стоїть біля кожного експонату і милується цим витвором мистецтва. Вивчаючи переходи кольорів, вигадливі орнаменти, які століттями складалися народом і передавалися із покоління в покоління. Ніби якась невидима сила манить до себе, не даючи відірвати погляду від цього вишиваного рукотвору. За мить здається, що усі ці хрестики не просто так зібралися купи, вони мов у танці, виписують цікавий мотив, намагаючись передати таємне послання від наших пращурів.
Так і хочеться доторкнутися до рушника. Відчути тепло рук майстрині, яка не один тиждень день у день працювала над цим вишиттям, дбайливо вкладала у кожен стібок душу, віру та любов, благословення на добробут своїх майбутніх поколінь. Тому й не дивно чому таку потужну енергетику випромінює рушник.
І шкода, що дехто не помічає цього. Не чує сердечну пісню із минулого, оспівану нитками і візерунками, не може розпізнати настрій вишивальниці, прочитати закодовані символи своїх прадідів, не бачить всієї величі цього незмінного атрибуту багатьох українських обрядів, краси і багатства духовної культури нашого народу.
СЕМАНТИКА ВИШИТИХ РУШНИКІВ
ВИШИВАЄМО РУШНИК:
- ПОЧАТОК РОБОТИ
ОБУХІВСЬКИЙ РУШНИК
РУШНИЧКИ ДО СВЯТ:
- ВЕЛИКОДНІ РУШНИЧКИ
- СПАСІВСЬКІ РУШНИЧКИ
РУШНИК У ПОЕЗІЇ


