"НЕ ЛІНУЙСЯ, ДІВОНЬКО, РУШНИКИ ВИШИВАТИ -
БУДЕ ЧИМ ГОСТЕЙ ШАНУВАТИ "
Рушник з давніх давен символізував не просто естетичні смаки, а скоріше був обличчям оселі, а відтак і господині. По тому, скільки і які були рушники, створювалася думка про жінку, її дочок.
Ніщо, здається, так предметно й наочно не характеризувало жіночу вправність, майстерність, зрештою, охайність і працьовитість, ніж ці вимережані рукотвори. Вони завжди були на людях, розкривалися мистецьким багатством, оцінювалися справжніми пошанувачами. Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості.
----------------------------------------